Понеділок, 09 грудня, 2019



Сумний компроміс: коментарі політологів про новий виборчий закон

Як сенсацію сприйняли в Україні ухвалений Верховною Радою новий закон про вибори народних депутатів.

Одностайна, у 366 голосів, підтримка законопроекту, який опозиція раніше нищівно критикувала, здивувала багатьох.


Аналізуючи новий виборчий закон, експерти називають його продуктом компромісу.  І як позитив  відзначають те, що він усе-таки значно кращий за варіант, який пропонувала більшість. Мовляв, зовсім уже одіозних норм – драконівських принципів формування комісій, можливості легко зняти кандидата з реєстрації, незахищених бюлетенів – у ньому нема.  Процедурні правила, які «в усій красі» проявилися під час горезвісних місцевих виборів 2010 року, за наполяганням опозиції прибрано з тексту закону.

Це можна вітати, але змішана виборча система і 5-відсотковий бар’єр перекреслюють усі позитивні досягнення, – кажуть політологи.

Рада обгородилася 5-відсотковим бар’єром


«Підвищення виборчого бар’єра при забороні блоків нівелює увесь позитив», – сказав Голосу Америки голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. За його словами, те, що парламентська опозиція пішла на збільшення бар’єра до 5%, означає, що вона також зацікавлена, аби менші, непарламентські опозиційні партії не змогли бути представлені у вищому законодавчому органі. 

«Чи сприятиме це об’єднанню опозиції? Відповідь негативна», – зазначив Черненко, посилаючись на критичні заяви щодо нового закону, з якими вже виступили «Свобода», Українська народна партія,  «Громадянська позиція», «Наша Україна» та «Удар» Кличка.

Коментуючи ж декларації  «Фронту змін» і «Батьківщини» про узгодження кандидатів і висунення єдиних кандидатів на місцях, експерт нагадує, що подібні розмови точаться в опозиційних колах перед кожними виборами. «Лідери дійсно можуть заявляти і навіть щиро вірити в те, що таке узгодження можливе. Але насправді на місцях все набагато складніше, дуже часто є несприйняття місцевими партійними представниками один одного, і про якесь узгодження не йдеться. Тому я думаю, що це красиві слова, за якими нічого не стоятиме», – сказав Черненко.

Як він додав, «Повірте моєму досвіду всіх виборчих кампаній: опозиція завжди заявляє про «єдину колону», але ніколи до цього руки не доходять». 

5-відсотковий бар’єр, прописаний у новому законі, здатен призвести до розколу опозиції, – прогнозує голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. За її словами, прохідний бар’єр, за який проголосувала парламентська опозиція, відсікає її від опозиційного руху – тих позапарламентських політичних сил, які поки що не мають рейтингу вище 5%, однак відомі та мають ідеологічну програмну базу.

«Тепер ці партії навряд чи створять конкуренцію. Опозиція законсервувала себе в тому вигляді, в якому вона існує в парламенті. Це може призвести  до розколу в її рядах», – сказала експерт Голосу Америки. 

Змішана система, або фабрика з виробництва «тушок»


Як кажуть експерти, політичний блок питань у новому виборчому законі опозицією повністю програний. Це стосується і вищого, ніж раніше, бар’єра, і змішаної виборчої системи. Адже опозиція обстоювала іншу, прогресивнішу систему: пропорційну з відкритими регіональними списками. 

Компроміс, на який опозиціонери зрештою погодилися, політолог Сергій Таран називає сумним.

«Цей виборчий закон є дуже сумним компромісом між владою і тими фракціями від опозиції, які за нього голосували. Суть цього компромісу полягає в тому, що лідерам опозиції дали можливість знову потрапити до парламенту через партійні списки. Зате влада зарезервувала за собою адміністративне право сформувати парламентську більшість на базі фракції Партії регіонів, з допомогою мажоритарників. І саме в мажоритарних округах відбуватимуться основні фальсифікації»,  – сказав Таран Голосу Америки.

За словами експерта, цей компроміс він називає сумним, бо партії шукали порозуміння не у тому, як зробити якісніший парламент. І жодних обіцяних механізмів контролю над діяльністю депутатів у законі так і не з’явилося:

«Забули про те, що обіцяли, забули про відкриті списки, забули про механізми відкликання народних депутатів у разі того, якщо вони не виправдають довіри – а це би явно покращило якість депутатів, обраних на мажоритарних округах. Тобто відбувся достатньо сумний компроміс. І єдине, до чого стимулює цей закон, так це щоб виборці втратили вплив на депутатів одразу після їх обрання, а самі депутати перетворилися на індивідуальні або колективні «тушки». По суті, цей закон – така собі колективна «тушкофабрика», яка стимулює депутатів робити так, як вони захочуть, а не так, як вони пообіцяли своїм виборцям», – зазначив Таран.

Закон як «менше зло»?


Чому опозиція погодилась на ухвалення виборчого закону, з яким була не згодна? На думку експертів, для цього було декілька резонів. По-перше – цей закон міг бути прийнятий і без опозиції. І він би вочевидь був набагато гіршим, ніж є зараз – у сенсі технічних процедурних норм. Відтак в  опозиції був вибір – або погодитись на нинішній варіант, або зробити демарш, і все одно закон би був прийнятий.

«Вирішили вибрати менше зло», – каже Олександр Черненко.  З іншого боку, за його словами, цей законопроект справді розчищає для великих опозиційних партій «Фронт змін» і «Батьківщина» електоральне поле. «Фактично, пішовши на такий компроміс із владою, парламентська опозиція отримала й певні свої дивіденди»,  – каже Черненко.

Як він висновує, «Парламентська опозиція показала, що готова іти на компроміси з владою, відстоюючи свої вузькопартійні інтереси».

«Пішли на компроміс там, де не можна було йти», – додає Сергій Таран.

«Тактично це перемога саме парламентської опозиції, але стратегічно це її програш», – каже Ольга Айвазовська.

А відповідаючи на запитання про те, якими, зважаючи на новий закон, будуть наступні парламентські вибори,  голова правління громадської мережі «Опора» зазначає:

«Змішана виборча система вже у 1998-2002 роках показала, яким чином можна маніпулювати її результатами через банальне застосування адміністративного ресурсу. Тому усі ті процедурні покращення, які є у новому законі, політично аж ніяк не гарантують, що вибори 2012 року будуть кращими за ті місцеві, які ми бачили в 2010-у».

Оксана Лігостова

http://ukrainian.voanews.com/articleprintview/245782.html

Новини

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

Архів новин

2019
грудня
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Мiжнародний Iнститут Демократiй © 2012
Сайт виготовлено в компанії SolTech