Неділя, 17 листопада, 2019



Групи впливу в центральних органах влади в Україні: ресурси та можливі сценарії

Результати опитування 25-ти провідних українських політологів та політичних експертів, яке висвітлює питання прямого і непрямого впливу провідних політичних сил на органи державної влади (Кабмін, РНБО, Прокуратура, Конституційний суд), існування формальних і неформальних груп впливу в парламенті, способи політичної мобілізації партій та можливі сценарії розвитку

після перерозподілу політичних сил внаслідок дострокових виборів до місцевих органів влади у м. Києві були оприлюднені під час проведення прес-конференції «Групи впливу в центральних органах влади в Україні після битви за Київ: ресурси та можливі сценарії»

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень „СОЦІОВИМІР”, директор Міжнародного інституту демократій заявив, що з дослідження можна зробиити три основні висновки. По-перше, в Україні замість відкритої політики домінує „тіньова”, – ситуації, коли політичні домовленості, стратегії та справжні наміри відбувають непублічно, поза увагою громадян. По-друге, під впливом „тіньової політики” перебувають всі основні державні інститути, що зменшує їхню ефективність та довіру до них з боку ромадян. По-третє, київські вибори виявили тенденцію до творення в Україні позаідеологічних політичних структур, нездатних провадити відповідальну та системну загальноукраїнську політику. Такі висновки стали наслідком наступних результатів експертного дослідження.

Експерти у переважній більшості (72%) вважають, що після дострокових виборів до місцевих органів влади м. Києва, серед політичних сил посилив свій вплив Блок Литвина, та, частково (52% опитаних) - Президент України. Серед державних інституцій експерти схильні виділяти, насамперед, РНБО, яка посилила свій вплив на думку 40% опитаних. Незаперечним аутсайдером перевиборів у Києві експерти вважають НСНУ, яка послабила свій вплив на думку 22-ох з 25-ти опитаних політичних експертів. Також експерти вважають, що аутсайдерами кампанії є „ліві” сили – КПУ та СПУ, та, великою мірою, - БЮТ (72%). Більше половини опитаних експертів вважають, що Партія Регіонів також втратила свої політичні позиції. Серед державних інституцій, на думку опитаних, втрачає свій вплив на політичні та економічні процеси в країні Кабінет міністрів (68% відповідей), а вплив Верховної Ради, фактично, не змінився.

Думки щодо діяльності офіційно проголошеної коаліції демократичних сил (БЮТ+НУНС) розділилися. Лише 46% опитаних вважають, що попри труднощі у взаємопорозумінні вона справді діє, тоді як 52% схильні вважати, що не діє. Набагато впливовішою, на думку експертів, є «тіньова коаліція», яка сформувалася у складі - Партії регіонів (крило Р.Ахметова) + частина Блоку НУНС (партія «Єдиний Центр) + Блок В. Литвина. Так, вважають 56% опитаних, а те, що така коаліція не діє, вважає 32% опитаних. Разом з тим, 76% опитаних експертів переконані, що у Верховній Раді не існує ні формальної, ні тіньової коаліції; натомість виникають ситуативні коаліції з приводу тих або інших ключових питань. 

Експерти вважають, що, фактично, всі державні інституції України є політично заангажованими. Однак найбільш політично заангажованими державними інституціями України експерти визначили Секретаріат Президента України, Генеральну Прокуратуру та Раду національної безпеки та оборони. Те, що ці інституції діють не в межах законодавства, а скоріше використовується як інституції політичного впливу тих або інших груп, вважає відповідно 84%, 84% та 72% опитаних.

Експерти вважають, що ідеологія є важливим чинником для політичної мобілізації виборців Блоку «Наша Україна-Народна Самооборона» (88%) та Блоку Ю.Тимошенко. Також, більшість експертів (64%) вважає, що ідеологія відіграє значну роль під час політичної мобілізації прихильників Комуністичної партії України. Водночас, адмінресурс (патронаж), на думку експертів (84%), є провідним механізмом політичної мобілізації для Партії регіонів та, певною мірою, (32% відповідей) для КПУ. Особисті якості лідера (харизма) є визначальною для політичної мобілізації прихильників Блоку Ю.Тимошенко та Блоку В.Литвина.

Крім того, експерти відзначають, що фактично жодна політична сила не використовує у рівній мірі всі способи мобілізації. Таким чином, дослідження виявило, що, з погляду експертів, політичні сили країни різняться не лише ідеологією, чи поглядами на актуальні питання економіки та політики, а і підходами до мобілізації виборців, формуючи різні типи політичної організації для різних груп населення.

Лише 24% опитаних експертів вважає, що РНБО, яка, відповідно до Закону про Кабінет міністрів, істотно посилює свою роль, „координує  і  контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони”, що, власне є конституційною нормою. Натомість, експерти вважають, що РНБО  виконує роль тіньового уряду – альтернативного урядові Ю. Тимошенко, або є інституційним інструментом для забезпечення переобрання В. Ющенка на другий термін (по 44% опитаних).

Самого Президента Віктора Ющенка експерти схильні вважати приналежним до групи впливу В.Балога-Р.Богатирьова-Р.Ахметов. Такої думки дотримується більшість експертів – 56%. До інших груп впливу Президента зарахували 32% опитаних. Жоден з опитаних не вважає, що Президент є під впливом групи Ю.Тимошенко, чи групи В.Януковича.

Опитування було проведеного Центром соціологічних та політологічних досліджень СОЦІОВИМІР і тривало 26-28 травня 2008 року. Результати були оприлюднені в прес-центрі УНІАН, 29 травня 2008 р.

 

 

 

 

 

Новини

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

Архів новин

2019
листопада
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Мiжнародний Iнститут Демократiй © 2012
Сайт виготовлено в компанії SolTech