Неділя, 17 листопада, 2019



Європейські перспективи України та роль парламенту в посиленні євроінтеграційного вектора

До Дня Європи, який цього року відзначається в Україні 20-21 травня, було проведено дослідження стосовно ставлення депутатів до теми євроінтеграції. Його результати були представлені на прес-конференції «Європейські перспективи України та роль парламенту в посиленні євроінтеграційного вектора», яка відбулась у прес-центрі Верховної Ради України.

Це перше в історії Верховної Ради репрезентативне опитування народних депутатів України - представників усіх фракцій парламенту, керівництва парламенту та комітетів Верховної Ради України. Опитування окреслює бачення депутатами суспільно-політичних ідей, які мають найбільше шансів об’єднати громадян України в єдину політичну націю, ступінь готовності політичних сил відкоригувати свою політичну програму заради посилення євроінтеграційного вектора України, питання, які необхідно вирішити для активізації стосунків між Україною та ЄС. Опитування було проведено згідно пропорційного розподілу депутатів між фракціями та групами і відображає позицію парламенту. 

Учасники прес конференції:

Ірина Геращенко, один з ініціаторів створення депутатської групи Верховної Ради України зі зв’язків із Європейським парламентом

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень „СОЦІОВИМІР”.

 

«Ідея Європейської інтеграції має найбільше шансів об’єднати Україну, але докластися до цього мають всі політичні сили, в першу чергу, представлені у Верховній Раді України», - заявила Ірина Геращенко. Вона переконана, що в «діючому поляризованому парламенті тема євроінтеграції є чи не єдиною, що об’єднує депутатів. Важливо, аби українські парламентарі поєднали зусилля не лише щодо адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, а й для створення в Україні всіх необхідних передумов для якнайшвидшого інтеграції України до Євросоюзу. Ми всі зацікавлені у приєднанні України до зони вільної торгівлі, в тому, аби в Україні працювали демократичні права і свободи. Тільки за таких умов Україна може стати повноправним членом ЄС», переконана Ірина Геращенко.

 

«Попри публічні дискусії щодо геополітичних устремлінь України, насправді, серед українських парламентарів немає жодних розбіжностей щодо прикладів держави, за якою ми будуємо країну. Переважна більшість (66%) народних обранців переконані, що найбільш точно інтереси громадян України відображатиме саме європейська модель державного устрою України. Із 50-ти опитаних депутатів однозначних прихильників російської моделі виявилось лише 2 депутати, китайської – також 2 депутати, і американської – 1 депутат. Так само для українських парламентарів є очевидним розуміння того, що основними питаннями для політичних дискусій мають бути боротьба з корупцією, соціальний захист громадян України та лібералізація економіки. Прикметно, що жоден депутат не визначив питання історії як найбільш важливе для української політики. Важливим результатом дослідження є те, що саме ці питання - економіки та боротьби з корупцією, - є основними питаннями політики і в країнах ЄС, тоді як проблеми історії взагалі винесені поза рамки політичних дискусій у Євросоюзі. Нарешті, переважна більшість депутатів (72%) вважають, що їхня політична сила могла б навіть відкоригувати свою політичну програму задля посилення євроінтеграційного вектора України, і це означає, що саме тема євроінтеграції може об’єднати і владу, і опозицію, і, напевно, це сама конструктивна, а, відтак, найпродуктивніша тема для української політики», - зазначив Сергій Таран.

 

Результати опитування:

1. Європейська інтеграція – ідея з найбільшими шансами об’єднати націю та парламент

Більшість депутатського корпусу України позитивно сприймає ідею європейської інтеграції.

Ідея Європейської інтеграції має найбільше шансів об’єднати Україну, вважають у Верховній Раді України. Про це свідчать результати репрезентативного опитування народних депутатів України. Незважаючи на приналежність до різних угруповань і політичних сил, більше половини (56%) народних депутатів України вважають, що саме ідея європейської інтеграції має найбільше шансів об’єднати громадян України в єдину політичну націю. Це є найбільш популярна суспільно-політична ідея об’єднання країни у порівнянні з іншими – «побудова ринкової ліберальної економіки» (30% відповідей), або «побудова полікультурного суспільства (26% відповідей). В консолідуючу роль геополітичного об’єднання з країнами СНД вірять лише 10 % депутатів. Майже така ж кількість депутатів переконана в консолідуючій силі інтеграції в НАТО (6%).

Іншими ідеями, які депутати відзначали у своїх відповідях були - «європейські стандарти життя» (Ірина Горіна), «ідея конкурентоспроможності країни як національна ідея» (Юрій Полунєєв), «намагання зробити головною ідеєю держави підвищення добробуту громадян України» (Петро Цибенко), «любити Україну» (Володимир Макеєнко).

 
Водночас 46 % опитаних вважають, що тема євроінтеграції може об’єднати і українських парламентарів, і лише 26% не вірить у таку можливість. Решта опитаних не змогли відповісти на це питання.

 

2. Європейська модель державного устрою переважає російську, американську та китайську моделі  

Переважна більшість (66%) народних обранців переконані, що найбільш точно інтереси громадян України відображатиме європейська модель державного устрою України – високий рівень соціального захисту, розвинена ринкова економіка, верховенство права, відсутність значних геополітичних амбіцій. Порівняно з нею, на думку народних депутатів, американська, російська та китайська моделі державного устрою значно програють.

Із 50-ти опитаних депутатів однозначних прихильників російської моделі (протекціонізм держави, «керована демократія», відносна ринкова економіка, наявність геополітичних амбіцій), виявилось лише 2 депутати, китайської (однопартійність, ринкова економіка, наявність значних геополітичних амбіцій.) – 2 депутати, і американської (незначні соціальні зобов’язання держави, розвинена ринкова економіка, демократичні інституції, наявність значних геополітичних амбіцій) – 1 депутат.

Разом з тим, депутати у абсолютній більшості (82%) заявляють, що їхні виборці не мають достатньої інформації про суспільства країн ЄС.

 

3. Корупція, соціальний захист, лібералізація економіки – найважливіші питання для політичних дискусій  

Найбільш важливим питаннями для дискусій в українській політиці депутати вважають боротьбу з корупцією (121 бал), соціальний захист громадян України (75 балів) та лібералізацію економіки (40 балів). Найменш важливими питаннями депутати вважають – пошук нових лідерів (15 балів), питання історії (8 балів) та захист довкілля (7 балів). Прикметно, що жоден депутат не визначив питання історії як найбільш важливе для української політики. Опитані могли визначати важливість питань для політичних дискусій за 3-х бальною системою (найбільш важливо – 3 бали, дуже важливо – 2 бали, важливо – 1 бал).

Важливим результатом є те, що саме ці питання - економіки та боротьби з корупцією, - є основними питаннями політики і в країнах ЄС, тоді як проблема пошуку лідерів менш актуальна для європейської політики, а проблеми історії взагалі винесені поза рамки політичних дискусій у Євросоюзі.

4. Євроінтеграція: рейтинг питань та перешкод

Переважна більшість народних депутатів вважає за необхідне посилювати діалог ЄС-Україна (70% опитаних). При цьому, обранці визначили рейтинг питань, які насамперед необхідно вирішити для покращення стосунків між Україною та ЄС. В першу чергу, - це створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС. Крім того, такими питаннями є запровадження європейських стандартів життя в Україні, адаптація українських державних інституцій до європейських зразків, запровадження безвізового режиму для громадян України.

Разом з цим, депутати окреслили проблеми, які заважають покращенню стосунків між Україною та ЄС. Найчастіше опитані визначали такою проблемою корупцію в українських інституціях (52% відповідей), іншими проблемами, на думку опитаних є - відсутність політичної волі з боку ЄС (38%), брак політичної волі керівництва України (34%), політична нестабільність (32%)

Жоден депутат не визначив проблеми зі свободою слова в Україні як перешкоду для євроінтеграційних зусиль України.
 

5. Євроінтеграція: роль інституцій та політичних сил

Депутати вважають, що державні інституції України недостатньо роблять зусиль для посилення євроінтеграційного вектора. Так, лише 28% опитаних вважає, що парламент робить достатньо євроінтеграційних зусиль (56 % - недостатньо, решта – не змогли відповісти), 34% - що такі зусилля докладає влада (56 % - недостатньо, решта – не змогли відповісти), 28% - опозиція (58 % - недостатньо, решта – не змогли відповісти), 22% - позафракційні депутати (60 % - недостатньо, решта – не змогли відповісти). Майже половина депутатів (40%) погодилися з тезою, що «ніхто не робить» достатньо таких зусиль.

Але при цьому, лише 10 % (5 з 50-ти опитаних депутатів) вважає, що такі зусилля не потрібні.

Водночас 66% опитаних депутатів вважають, що їхня політична сила надає питанням євроінтеграції достатньо уваги. При цьому 72% депутатів вважають, що їхня політична сила зможе навіть відкоригувати свою політичну програму задля посилення євро інтеграційного вектора України.

Нарешті, українські депутати висловились за незаперечне посилення контактів між українським парламентом та Європарламентом, про що заявили 92% опитаних народних обранців.

Опитування було проведеного Центром соціологічних та політологічних досліджень СОЦІОВИМІР та Міжнародним інститутом демократій 10 – 17 травня 2011 року.


ДОДАТОК 1: розподіл відповідей респондентів


1. Розподіл відповідей на запитання: Які суспільно-політичні ідеї мають, на Вашу думку, найбільше шансів об’єднати громадян України в єдину політичну націю? (Опитуваним було запропоновано назвати не більше двох ідей, які мають найбільше шансів)

 

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.                    

Побудова ринкової ліберальної економіки

30

2.                    

Європейська інтеграція

56

3.                    

Захист мовних та культурних прав титульної нації

12

4.                    

Побудова в Україні полікультурного суспільства

26

5.                    

Інтеграція в НАТО

6

6.                    

Створення геополітичного об’єднання з країнами СНД

10

7.                    

Інше

6

8.                    

Важко сказати

14

 

2. Розподіл відповідей на запитання: Загальні риси яких моделей в державного устрою найбільш точно відображатимуть інтереси громадян України?

 

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.                    

Європейська модель:  високий рівень соціального захисту, розвинена ринкова економіка,  верховенство права, відсутність значних геополітичних амбіцій.

66

2.                    

Американська модель: незначні соціальні зобов’язання держави, розвинена ринкова економіка, демократичні інституції, наявність значних геополітичних амбіцій.

2

3.                    

Російська модель: протекціонізм держави, «керована демократія», відносна ринкова економіка, наявність геополітичних амбіцій.

4

4.                    

Китайська модель: однопартійність, ринкова економіка, наявність значних геополітичних амбіцій.

4

5.                    

Україна має розвивати власні особливі риси державного устрою (вкажіть, які саме)

28

6.                    

Важко сказати

6

 3. Розподіл відповідей на запитання: На Вашу думку, чи володіють Ваші виборці достатньою інформацією про суспільства країн ЄС?

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.                    

Так

10

2.                    

Ні

82

3.                    

Важко сказати

8

 

4. Розподіл відповідей на запитання: Які питання є найбільш важливими для дискусій в українській політиці?  (Експертам було запропоновано виділити три питання у порядку пріоритетності: найбільш важливо - 3, дуже важливо – 2 , важливо - 1)

№ з/п

Варіант відповіді

Рейтинг пріоритетності

Найбільш важливо

(кількість балів)

Дуже важливо

(кількість балів)

Важливо

(кількість балів)

Сума балів

1.         

Боротьба з корупцією

72

16

33

121

2.         

Соціальний захист громадян України

33

30

12

75

3.         

Лібералізація економіки

12

16

12

40

4.         

Посилення міжнародного авторитету України

18

8

4

30

5.         

Захист мови та культури титульної нації та/або етнічних груп

9

12

5

26

6.         

Пошук нових лідерів

6

4

5

15

7.         

Питання історії

-

4

4

8

8.         

Захист довкілля

-

6

1

7

 

5. Розподіл відповідей на запитання: Чи задоволені Ви станом діалогу ЄС-Україна? Цей діалог:5. Розподіл відповідей на запитання: Чи задоволені Ви станом діалогу ЄС-Україна? Цей діалог:

 

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.               

Потребує посилення

70

2.               

Адекватно відображає потреби України

18

3.               

Потребує послаблення

4

4.               

Важко сказати

8

 

6. Розподіл відповідей на запитання: Які головні питання необхідно вирішити для покращення стосунків між Україною та ЄС? (Експертам було запропоновано виділити два питання у порядку пріоритетності: дуже важливо - 2, важливо – 1)  

№ з/п

Варіант відповіді

Рейтинг пріоритетності

Дуже важливо

(кількість балів)

Важливо

(кількість балів)

Сума балів

1.         

Створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС

34

2

36

2.         

Запровадження європейських стандартів життя

26

7

33

3.         

Адаптація українських державних інституцій до європейських зразків

12

9

21

4.         

Запровадження безвізового режиму для громадян України

2

19

21

5.         

Дотримання прав людини в Україні та країнах ЄС

12

8

20

6.         

Координація діяльності правоохоронних органів

2

2

4

7.         

Втілення єдиної енергетичної політики

2

1

3

8.         

Співробітництво у військовій сфері

-

-

-

9.         

Інше

-

-

-

 

7. Розподіл відповідей на запитання: Чи може тема євроінтеграції об’єднати парламентарів?7. Розподіл відповідей на запитання: Чи може тема євроінтеграції об’єднати парламентарів?

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.               

Так

46

2.               

Ні

26

3.               

Важко сказати

28

8. Розподіл відповідей на запитання: Що заважає євроінтеграційним зусиллям України? (Опитуваним було запропоновано назвати два варіанти відповіді)

№ з/п

Варіант відповіді

%

1.               

Брак політичної волі керівництва України

34

2.               

Деструктивні дії опозиції

12

3.               

Корупція в українських інституціях

52

4.               

Проблеми зі свободою слова

-

5.               

Політична нестабільність

32

6.               

Відсутність підтримки суспільства

8

7.               

Відсутність політичної волі з боку ЄС

38

8.               

Інше

4

9.               

Важко сказати

10

 9. Розподіл відповідей на запитання: Чи достатньо робить для посилення євроінтеграційного вектора? (Експертам було запропоновано оцінити діяльність кожного із запропонованих суб’єктів зовнішньополітичної діяльності за шкалою  – «так»-«ні»)

№ з/п Інституці Варіант відповіді

Так

%

Ні

%

1

Парламент України

28

56

2

Влада

34

56

3

Опозиція

28

58

4

Позафракційні депутати

22

60

5

Ніхто не робить достатніх зусиль

40

42

6

Такі зусилля просто не потрібні

10

56

10. Розподіл відповідей на запитання: Чи достатньо уваги Ваша політична сила надає питанням  євроінтеграції?

№ з/п

Варіант відповіді

%

  1.  

Так

66

  1.  

Ні

28

  1.  

Важко сказати

4

 

11. Розподіл відповідей на запитання: Чи зможе Ваша політична сила відкорегувати свою політичну програму заради посилення євроінтеграційного вектора України?

№ з/п

Варіант відповіді

%

  1.  

Так

72

  1.  

Ні

12

  1.  

Важко сказати

12

 

12. Розподіл відповідей на запитання: Чи є потреба у більш інтенсивних контактах  між українським парламентом та Європарламентом?

№ з/п

Варіант відповіді

%

  1.  

Так

92

  1.  

Ні

4

  1.  

Важко сказати

2

 

Народні депутати України, які взяли участь у опитуванні
Фракція Партії Регіонів: Вечерко Володимир, Горіна Ірина,  Ківалов Сергій,  Кожара Леонід, Колесніченко Вадим, Макеєнко Володимир, Мірошниченко Юрій, Мирний Іван, Олійник Володимир, Піскун Святослав, Плотніков Олексій, Попеску Іван, Чечетов Михайло, Янукович Віктор та інші (всього 21, що репрезентує 42% складу ВР).
 

Фракція «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина»:  Білорус Олег, Власенко Сергій, Курпіль Степан, Семерак Остап, Соболєв Сергій, Суслов Євген, Шевченко Андрій, Шкіль Андрій та інші (всього 12, що репрезентує 23,3% складу ВР)
Фракція : Джемільов Мустафа, Ляпіна Ксенія,  Мартиненко Микола,  Парубій Андрій,Тарасюк Борис та інші  (всього 8, що репрезентує 15,2% складу ВР)
 

Новини

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

Архів новин

2019
листопада
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Мiжнародний Iнститут Демократiй © 2012
Сайт виготовлено в компанії SolTech